Тодуров Б.М., Дружина А.М., Судакевич С.Н., Кропивко Т.В., Левина Н.В., Шмирко В.В.
КГКБ «Киевский городской центр сердца»
Вступление. Лечение атеросклероза, наследственной гиперхолестеринемии, ишемической болезни сердца, облитерирующего эндартериита, кардиомипатии европейские специалисты не представляют возможным без активного использования экстракорпоральной (эфферентной) терапии. Методики экстракорпоральной гемокоррекции, такие как каскадная плазмафильтрация и иммуносорбция – позволяют добиться значительных результатов в лечении и профилактике системного атеросклероза и других заболеваний сердечно-сосудистой системы.
Б.М.Тодуров, М.Д.Глагола, В.В.Студнікова, М.В.Лукасевич, В.Б.Демянчук
Київська міська клінічна лікарня «Київський міський центр серця»
Вступ.
Лікування пацієнтів з поширеними генералізованими формами атеросклерозу є серйозною проблемою для кардіохірурга, оскільки в процес часто бувають втягнутими не лише коронарні артерії (КА), клапани серця, але й артерії інших органів. Дані літератури свідчать про те, що 8–14% пацієнтів, яким виконується реваскуляризація міокарду, мають значні стенози, що локалізуються в каротидних артеріях. Майже половина цих пацієнтів, особливо у віковій групі більше 60 років, мають також патологію клапанів серця [1,2]. З іншого боку, 40% пацієнтів, у яких виконується каротидна ендартеректомія (КЕ), мають ураження коронарних судин, а у пацієнтів з клапанною патологією з частотою від 30 до 50% можна виявити принаймні одне звуження коронарної артерії більше 70% її просвіту [3,4]
Б.М.Тодуров, М.Д.Глагола, А.В.Хохлов, А.М.Федоренко, М.В.Лукасевич, В.Б.Демянчук
Київська Міська Клінічна Лікарня «Київський Міський Центр Серця»
Прогрес в галузі інтервенційної кардіології наразі призвів до значного зростання кількості черезшкірних втручань для лікування коронарної хвороби серця. Цей факт змінив клінічний профіль пацієнтів, яких спрямовують на аортокоронарне шунтування. Таким чином, кардіохірурги все частіше наражаються на дифузний, запущений атеросклероз коронарних артерій. В такій ситуації класичного коронарного шунтування може бути недостатньо для досягнення повної реваскуляризації міокарду.
Коронарна ендартеректомія (КЕ) є тим додатковим хірургічним методом, що дозволяє досягти успіху в лікуванні найтяжчої групи хворих з кінцевими стадіями атеросклерозу та атерокальцинозу, оклюзією коронарних артерій [1,2].
Хохлов А.В., Максаков А.А., Шиманко М.В., Хоррам Сохраб
КГКБ «Киевский городской центр сердца».
Введение.
Частота встречаемости синдрома подключичного обкрадывания (СПО) в популяции (ЕС) составляет около 1.3% [1-2, 13] Среди лиц с неврологической симптоматикой, подвергающихся допплеровскому исследованию сосудов головы и шеи частота данной патологии составляет примерно 17% [2, 13]. В основном патология проявляется симптомами вертебро-базилярной недостаточности (головокружение, синкопальные атаки, возможны ухудшение зрения, мышечная слабость в конечности на стороне поражения, отсутствие или ослабление пульса на стороне поражения, другие признаки острого или хронического нарушения кровообращения верхней конечности). Инсульт как осложнение СПО при интактных сонных артериях отмечается редко [12, 13]. Пациенты, перенесшие маммарно-коронарное шунтирование, отмечают возврат симптомов стенокардии [3-12].
Б.М.Тодуров, А.В.Хохлов, М.В.Шиманко, А.А.Максаков, Хоррам Сохраб Мухаммад Али.
КГКБ «Киевский городской центр сердца»
Распространенность аневризм аорты составляет, по разным данным, от 3 до 5% у лиц старше 65 лет. Заболеваемость аневризмой грудной части аорты составляет 6-10 случаев на 100000 населения в год [1, 4]. Частота острого расслоения аневризм грудной части аорты составляет 3.5-5 случая на 100000 населения в год [1, 3, 8]. Аналогичный показателей для брюшной части аорты составляет 9 случаев на 100000 населения. Смерть от расслоения или разрыва аневризмы аорты входит в 15 наиболее частых причин смерти в популяции [1].
Б.М. Тодуров, А.В. Хохлов, М.В. Шиманко, А.О. Максаков, Хоррам Сохраб
КГКБ „Киевский городской центр сердца”
Ключевые слова: ротационная ангиография, трехмерная реконструкция, стентирование почечных артерий, вазоренальная гипертензия.
Вступление:
Стенозы почечных артерий встречаются достаточно часто и все больше диагностируются благодаря техническому усовершенствованию ультразвукового дуплексного сканирования, магнито-резонансной томографии, компьютерной томографии и стандартной ангиографии [1, 5, 10].
